Інтерв'ю зі студентом курсу: "Пішов в ІТ на п’ятому десятку літ, щоб надихнути учнів своїм прикладом!"

Історія Сергія – це історія про віру. Про те, що ніколи не пізно змінити життя і професію, а натхненне навчання завжди принесе свої результати! Ця історія — не тільки мотивація для тих, хто сумнівається у собі.
Студент курсу
Junior Java Developer
Сергій
Минув перший місяць навчання – час підбивати перші підсумки! Безкоштовний онлайн курс-аппрентисаж Junior Java Developer від «Кузні Талантів», який стартував 25 листопада, об’єднав різних людей із різних міст України, з різними досвідами та життєвими історіями. Але в них є те найважливіше, що їх об’єднує: величезна цікавість та любов до сфери ІТ! У наступній серії репортажів ми познайомимо вас ближче зі студентами курсу, які поділяться своїми враженнями від навчання та розкажуть про труднощі, які їм вдалося здолати на шляху в ІТ.
Ця історія - нагадування: немає нічого неможливого, а увійти в ІТ можна і на п’ятому десятку, якщо дуже цього хочеш і наполегливо працюєш!

«З учителя – в учні», – це про нього! Працюючи вчителем звичайної сільської школи на Миколаївщині, Сергій самостійно вивчав мови програмування і навчав програмуванню школярів, причому настільки успішно, що вони ставали переможцями районних та обласних олімпіад з інформатики! А тоді зрозумів, що не на жарт захопився ІТ – і вирішив діяти!
– Що спонукало вас обрати курс-аппрентисаж Junior Java Developer від «Кузні Талантів»?
– У певний період життя почав задумуватися над тим, аби програмування, яке для мене було чимось на кшталт хобі, зробити справою життя. Мав чималий досвід самостійного вивчення багатьох мов програмування – Pascal, C та C++, Java, тож хотілося не просто навчання, а такого, де теорію можна було б «підкувати» та «загартувати» практикою. Почав шукати інформацію в інтернеті, натрапив на оголошення про набір на безкоштовний онлайн курс-аппрентисаж Junior Java Developer від «Кузні Талантів» і зрозумів, що це – те, що треба! Зробив тестове завдання – справився добре і приступив до навчання.
– Якими були ваші очікування від навчання? Нині, коли минув перший місяць, – чи справдилися вони?
– Мені таке навчання підійшло просто-таки ідеально! Чому? Тому що я не люблю слухати монотонні лекції, я – людина дії! Ось завдання, ось інструкції до нього, і – повний вперед! (Сміється, – авт.) А якщо не знаєш, що й до чого, куратор завжди готовий прийти на допомогу. Бо коли вчишся і намагаєшся щось робити сам – ніби загалом розумієш усе, а коли доходить до конкретики – розгублюєшся…

Ще мені подобається, що у нас невеличкі групи, в яких навчаємося – під час code rewiev можна все детально розпитати й проаналізувати свої помилки.
– Якими були ваші страхи щодо навчання – і яким чином вам вдалося перемогти їх?
– Щодо власне самого навчання у мене страхів не було – я майже 20 років працював вчителем, тож звик навчатися паралельно з тим, щоб навчати учнів, мені цікаво дізнаватися щось нове. Були хвилювання, чи підійду для курсів по віку – як-не-як, п’ятий десяток на носі, але, на щастя, двері ІТ відкриті для всіх хто хоче туди увійти, і я в цьому переконався! Трішки переживав, чи достатній у мене рівень англійської мови, але нині інтенсивно над цим працюю, і все добре!

У мене мрія закінчити курси, влаштуватися на роботу в ІТ – не лише заради себе і якихось своїх благ, а для того, щоб показати своїм учням: коли старанно навчаєшся – це завжди винагороджується! Я працюю вчителем у невеликій сільській школі на Миколаївщині – і хочеться надихнути і мотивувати своїх учнів, показати своїм прикладом дітям, як важливо постійно вчитися та розвиватися.
– Чому обрали саме Java, що допомагало вам у її вивченні?
– О, в мене був дуже довгий і заплутаний шлях до програмування! (Сміється, – авт.) За освітою я інженер-механік, свого часу закінчив Київський інститут сухопутних військ, вісім років віддав армії – був і командиром взводу, і командиром роти… В університеті я вивчав техніку, але, зізнаюсь чесно, таких сучасних комп’ютерів, як зараз, тоді я, звичайно ж, навіть не бачив… (Сміється, – авт.) Далі був цілий калейдоскоп робіт – працював і слюсарем, і водієм, і охоронцем, а десь з 2003 року я повернувся зі столиці на малу батьківщину – на Миколаївщину, заочно закінчив університет за спеціальністю «Фізика та основи інформатики» і став вчителювати.

Вчитель – він ж не лише вчить, а й сам постійно вчиться – бо ж потрібно постійно «йти в ногу з часом». Спершу я зацікавився мовою програмування Pascal – розв’язував «закручені» олімпіадні завдання. Мені вдавалося, тож я увійшов в азарт, взявся вивчати С, С++ та Java. Дивився онлайн-курси, розв'язував задачі і навчав дітей усьому, що знаю. За якийсь час мої учні почали займати перші місця на районних олімпіадах з програмування, а я зрозумів, що хочу надалі працювати і розвиватися у сфері ІТ.
– На вашу думку, у чому різниця між просто курсами і практикумом-аппрентисажем?
– Найбільша різниця, як на мене, у тому, що в нас на аппрентисажі є конкретний напрям. Мені дуже подобаються наші практичні заняття – я відразу ж бачу, як застосувати здобуті знання на практиці, і так і роблю. Тут, на аппрентисажі, я розумію, що роблю, і для чого – і це головне.
Copyright © 2022 TalentsForge
All rights reserved
Copyright © 2022 TalentsForge
All rights reserved
Made on
Tilda