Інтерв'ю зі студенткою курсу: "Я так хотіла в ІТ, що не зупинялась перед жодними труднощами! "

Історія Світлани – це історія про мрію. Про велику любов та ще більшу наполегливість та працю. Про те, що коли знаходиш справу до душі, то всі труднощі можна перебороти, а всі перешкоди – здолати!
Студентка курсу
Junior Java Developer
Світлана
Минув перший місяць навчання – час підбивати перші підсумки! Безкоштовний онлайн курс-аппрентисаж Junior Java Developer від «Кузні Талантів», який стартував 25 листопада, об’єднав різних людей із різних міст України, з різними досвідами та життєвими історіями. Але в них є те найважливіше, що їх об’єднує: величезна цікавість та любов до сфери ІТ! У наступній серії репортажів ми познайомимо вас ближче зі студентами курсу, які поділяться своїми враженнями від навчання та розкажуть про труднощі, які їм вдалося здолати на шляху в ІТ.
B цій історії не було б нічого незвичайного, якби не кілька «але»: Світлану ще зі школи цікавили технології і програмування, але батьки вирішили, що професія бухгалтера для дівчини – куди практичніше… І аж у 35, попри роботу і дітей, Світлана все ж вирішила реалізувати давню мрію і взялася самостійно вивчати Java. І – вельми успішно!..
– Що спонукало вас обрати курс-аппрентисаж Junior Java Developer від «Кузні Талантів»?
– Побачила на ресурсі Dou.ua оголошення про набір на курс Junior Java Developer, згодом переглянула сайти UniPay Gateway та Кузні Талантів – мені сподобалося та зацікавило те, чим займається компанія і я вирішила спробувати свої сили та підтягнути свої знання на курсі-аппрентисажі.
– Якими були ваші очікування від навчання? Нині, коли минув перший місяць, – чи справдилися вони?
– Навчання на курсі junior java developer від «Кузні Талантів» не просто виправдало всі мої очікування – воно значно перевершило їх! Той матеріал, що ми розглядаємо і вивчаємо з куратором, я сама «штудіювала» б, як мінімум, півроку! А тут усе чудово систематизовано, гарно подано і «упаковано»: вибрано тільки найважливіше і найпотрібніше, і, що найкраще – теорія підкріплена практикою, ми відразу ж втілюємо усе вивчене в життя. А під час code review можна порівняти своє завдання із завданнями інших учасників групи, це також дуже допомагає.
– Якими були ваші страхи щодо навчання – і як вам вдалося перемогти їх?
– Страхів ще навіть до початку навчання було багато… Насамперед я боялася, що, оскільки вивчала Java самостійно, у мене можуть бути прогалини у знаннях, про які я навіть не здогадуюсь. Коли я тільки взялася за програмування, в силу об’єктивних обставин не могла увесь час приділяти навчанню – адже в мене і робота, і сім’я… Приходила додому з роботи, займалася домашніми справами, вкладала діток спати і тоді вночі вчила Java… Було дуже важко, але у мене було величезне бажання досягти результатів, і я не відступала перед жодними труднощами.

Тестове завдання для курсів мені «підкорилося» не з першого разу – але я працювала над своїми помилками і, коли отримала листа, що маю шанси стати студенткою курсів, була на сьомому небі від щастя! Перечитувала цей лист, мабуть, разів із двадцять! (Сміється, – авт.) Це дало мені поштовх ще більше працювати!

А вже саме навчання пішло «як по маслу».) У нас невелика, дружня група, і хоч я там – єдина жінка, жодних упереджень щодо себе ніколи не відчувала. Навпаки, всі мене підтримують та підбадьорюють! А ще мені дуже допомагає наш куратор – він радить мені матеріали для навчання, підказує, на що насамперед потрібно звернути увагу і що «підтягти». Це надихає! Як би не склалися далі обставини, я твердо вирішила – своє майбутнє бачу вже тільки в ІТ!
– Чому обрали саме Java, що допомагало вам у її вивченні?
– Я ще зі школи любила математику та інформатику – пам’ятаю, як мені подобалося вивчати мову програмування Pascal. Але батьки наполягли, аби я вчилася на бухгалтера – це, мовляв, більш «дівоча» справа… Закінчила Івано-Франківський університет із червоним дипломом магістра, влаштувалася в рідному місті Долина на роботу бухгалтером, усе, здавалося б, прекрасно, от тільки… ну не лежала мені душа до бухгалтерії, і все! Тому з часом я дедалі більше стала приглядатися до сфери ІТ. І хоча хвилювалася, що мені уже за 30-ть і страшно міняти професію, та й стереотипів щодо дівчат-програмістів у нас вистачає, але вирішила, що як не спробую, то потім шкодуватиму.

Пошукала в інтернеті інформацію про Java – і, скажу чесно, із цією мовою програмування у мене склалася «любов з першого знаку»! (Сміється, – авт.)

У вивченні Java мені дуже допомогли книги – «Head First Java. A Brain-Friendly Guide», а також – «Программирование на Java для детей, родителей, дедушек и бабушек» Якова Файна. Потім шукала собі різні задачки на coderbyte.com. Коли вдавалося щось розв’язати самостійно – тоді додавалося стільки драйву та азарту!

– На вашу думку, у чому різниця між просто курсами і практикумом-аппрентисажем?
– Коли сам щось вивчаєш, та ще й у такій непростій галузі, як програмування, найважче – перевірити, чи ти на правильній дорозі, і навчитися правильно застосовувати здобуті знання. На практикумі-аппрентисажі junior java developer від «Кузні Талантів» ми вчимося та відразу ж застосовуємо здобуті знання на практиці, бачимо результат своєї роботи. Дуже класно, коли хтось – а у нашому випадку це ще й реальний практик-розробник! – покаже тобі твої помилки і навчить, як їх уникнути!
Copyright © 2021 TalentsForge
All rights reserved
Copyright © 2021 TalentsForge
All rights reserved
Made on
Tilda