– Чому обрали саме Java, що допомагало вам у її вивченні?
– Про програмування я дізналася у школі – удома в нас на той час ще навіть комп’ютера не було – і мені воно відразу сподобалося. Згодом вступила у Донецький національний технічний університет – вибрала спеціалізацію «програмне забезпечення автоматизованих систем управління». В університеті вивчила С++, а потім зацікавилася Java і взялася самостійно її вивчати – по книгах, роликах з YouTube, з англомовних джерел… Ця мова програмування зручна і дає багато різних можливостей, і в майбутньому я бачила себе саме у розробці ПЗ. Я працювала на кафедрі в університеті, вступила до аспірантури, провчилася там рік чи півтора, здавалося б, життя іде своїм порядком, а у 2014 році все змінилася докорінно… У цих, нових обставинах уже просте виживання забирало всі сили, а треба було ще якось знаходити ресурс, аби працювати і розвиватися.
Інколи сама собі дивуюся – де я брала стільки сил на все це. Ситуація була направду складна: коли тебе ніхто не підтримує, з тобою ніхто не спілкується, коли ти сама у місті, яке більше не твоє… Проте після всього пережитого я стала сильнішою – вирішила, що нізащо не здамся! Працювала віддалено у сфері ручного та автоматичного тестування – це був цікавий досвід, але мені все-таки хотілося займатися розробкою програмного забезпечення. Щаслива, що нині йду до мети. Як на мене, ІТ – це галузь, де немає упереджень. Тут не важить ні стать, ні вік, ні те, де ти живеш – тільки твої вміння та навички і готовність вчитися та розвиватись…