Інтерв'ю зі студенткою курсу: "Для мене ІТ – це ниточка надії, яка рятує від життя у війні"

Історія Тетяни – це історія про надію. Про неймовірну внутрішню силу, яка допомогла не зламатися у надзвичайно складних життєвих обставинах, і працю, яка рятує – у прямому і переносному значеннях
Студентка курсу
Junior Java Developer
Тетяна
Минув перший місяць навчання – час підбивати перші підсумки! Безкоштовний онлайн курс-аппрентисаж Junior Java Developer від «Кузні Талантів», який стартував 25 листопада, об’єднав різних людей із різних міст України, з різними досвідами та життєвими історіями. Але в них є те найважливіше, що їх об’єднує: величезна цікавість та любов до сфери ІТ! У наступній серії репортажів ми познайомимо вас ближче зі студентами курсу, які поділяться своїми враженнями від навчання та розкажуть про труднощі, які їм вдалося здолати на шляху в ІТ.
"Я ще зі школи хотіла бути програмісткою, – розповідає Таня. – Закінчила Донецький політех за спеціальністю «комп’ютерна інженерія», навчалася в аспірантурі, здавалося, ще трохи – і втілю свою мрію. А тоді війна розділила життя на «до» і «після»… Через обставини довелося залишитись на окупованій території, пережити усі жахіття активної стадії бойових дій… У світі, який раптово перевернувся з ніг на голову, враз не стало нічого – навчання, друзів і можливості просто спокійно та безпечно жити...

Бували ситуації, коли хотілося здатися і опустити руки, проте завжди знаходилося щось, що надихало і підштовхувало йти вперед – і таким для мене, зокрема, стало навчання на аппрентисажі Junior Java Developer. Це той випадок, коли знаходиш справу до душі, а вже вона рятує тебе і від безнадії, і від відчаю, і дає сподівання вибратися із життя у війні…"
– Що спонукало вас обрати курс-аппрентисаж Junior Java Developer від «Кузні Талантів»?
Коли шукала віддалену роботу, побачила в інтернеті оголошення про набір на курс-аппрентисаж Junior Java Developer – і дуже зраділа! Річ у тім, що у попередні роки я уже хотіла потрапити на цей курс, але, на жаль, звернулася уже запізно, коли набір було завершено. А цього разу мені пощастило – я успішно зробила тестове завдання і приступила до навчання.
– Якими були ваші очікування від навчання? Нині, коли минув перший місяць, – чи справдилися вони?
– Навчання на курсі junior java developer від «Кузні Талантів» не просто виправдало всі мої очікування – воно значно перевершило їх! Той матеріал, що ми розглядаємо і вивчаємо з куратором, я сама «штудіювала» б, як мінімум, півроку! А тут усе чудово систематизовано, гарно подано і «упаковано»: вибрано тільки найважливіше і найпотрібніше, і, що найкраще – теорія підкріплена практикою, ми відразу ж втілюємо усе вивчене в життя. А під час code review можна порівняти своє завдання із завданнями інших учасників групи, це також дуже допомагає.
– Якими були ваші очікування від навчання? Нині, коли минув перший місяць, – чи справдилися вони?
– Я сподівалася на практику у програмуванні – і я її сповна отримала! Мені хотілося побачити, як усе це працює в умовах, максимально наближених до розробки реальних проєктів компанії – і так усе і сталося. На цьому практикумі-аппрентисажі я щоразу відкриваю для себе багато нового. Навчання вибудуване таким чином, що навіть коли трапляється щось нове і незнане досі – скажімо, фреймворк, з яким я раніше не стикалася, то його вдається без особливих труднощів опанувати. Після місяця навчання мені усе зрозуміло, подобається і хочеться ще! Знаю, що попереду ще багато цікавого!..
– Якими були ваші страхи щодо навчання – і яким чином вам вдалося перемогти їх?
– Був страх того, що я не встигатиму виконувати поставлені задачі. На щастя, він не справдився – у нас завжди було достатньо часу, аби вникнути в завдання, розібратися з матеріалом, а кваліфікований куратор пояснював усе, що ми не зрозуміли. Спершу завдання здається ого-го яким, а коли сісти і розібратися, поділити його на частини, вникнути в суть, то все можна спокійно виконати. Як кажуть – очі бояться, а руки роблять… (Сміється, – авт.)
– Чому обрали саме Java, що допомагало вам у її вивченні?
– Про програмування я дізналася у школі – удома в нас на той час ще навіть комп’ютера не було – і мені воно відразу сподобалося. Згодом вступила у Донецький національний технічний університет – вибрала спеціалізацію «програмне забезпечення автоматизованих систем управління». В університеті вивчила С++, а потім зацікавилася Java і взялася самостійно її вивчати – по книгах, роликах з YouTube, з англомовних джерел… Ця мова програмування зручна і дає багато різних можливостей, і в майбутньому я бачила себе саме у розробці ПЗ. Я працювала на кафедрі в університеті, вступила до аспірантури, провчилася там рік чи півтора, здавалося б, життя іде своїм порядком, а у 2014 році все змінилася докорінно… У цих, нових обставинах уже просте виживання забирало всі сили, а треба було ще якось знаходити ресурс, аби працювати і розвиватися.

Інколи сама собі дивуюся – де я брала стільки сил на все це. Ситуація була направду складна: коли тебе ніхто не підтримує, з тобою ніхто не спілкується, коли ти сама у місті, яке більше не твоє… Проте після всього пережитого я стала сильнішою – вирішила, що нізащо не здамся! Працювала віддалено у сфері ручного та автоматичного тестування – це був цікавий досвід, але мені все-таки хотілося займатися розробкою програмного забезпечення. Щаслива, що нині йду до мети. Як на мене, ІТ – це галузь, де немає упереджень. Тут не важить ні стать, ні вік, ні те, де ти живеш – тільки твої вміння та навички і готовність вчитися та розвиватись…
– На вашу думку, у чому різниця між просто курсами і практикумом-аппрентисажем?
– Особисто для мене найкраще на аппрентисажі Junior Java Developer – це те, що ми зосереджені насамперед на практиці. Так, це не завжди легко, треба працювати, але уся практика послідовно вибудувана, і це саме те, чим ти згодом будеш користуватися в роботі… Хоч я маю профільну освіту, проте усі найнеобхідніші знання, як-от вивчення Java – доводилося здобувати самотужки, а не в університеті – навчання там не йшло в ногу з часом і не встигало за потребами ІТ-галузі. А тут – саме те, що потрібно! Сподіваюся з допомогою курсу-аппрентисажу втілити свою мрію і стати розробником програмного забезпечення. Для мене це – та ниточка, котра дозволяє втекти від війни. Хотілося б нарешті переїхати і вернутися до нормального життя…

Copyright © 2022 TalentsForge
All rights reserved
Copyright © 2022 TalentsForge
All rights reserved
Made on
Tilda